1. На підприємстві громадяни СРСР реалізують своє
конституційне право на працю та її оплату відповідно до
результатів праці, її кількості і якості.
Обов'язок кожного трудівника - чесно і сумлінно працювати,
підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість продукції,
берегти і примножувати народне добро, додержувати трудової
дисципліни.
Підприємство зобов'язане ефективно використовувати працю
працівників і на цій основі добиватися підвищення добробуту
колективу, успішного розв'язання завдань його виробничого і
соціального розвитку. Воно повинне поряд з матеріальним
стимулюванням широко застосовувати різноманітні форми морального
заохочення працівників за високі досягнення у праці.
Заробітна плата кожного працівника визначається кінцевими
результатами роботи, особистим трудовим внеском працівника і
максимальним розміром не обмежується.
2. Для найбільш повного використання трудового потенціалу і
створення умов для високопродуктивної діяльності кожного
працівника підприємство:
встановлює технічно обгрунтовані норми праці і в міру
поліпшення організації праці та виробництва, проведення технічних
заходів переглядає їх;
добивається виконання зростаючих обсягів робіт з відносно
меншою чисельністю персоналу;
проводить атестацію і раціоналізацію робочих місць, визначає
їх потрібну кількість і ліквідує зайві робочі місця;
встановлює форми організації праці працівників, проводить
тарифікацію, присвоює розряди робітникам і категорії спеціалістам,
організує впровадження передових методів і прийомів праці;
встановлює режим робочого часу і часу відпочинку, погоджуючи
його з місцевою Радою народних депутатів, запроваджує гнучкі
графіки, дозволяє роботу з неповним робочим днем і неповним
робочим тижнем, організує надомну працю, а також визначає
відповідно до законодавства тривалість додаткових відпусток.
Підприємство забезпечує на основі гласності об'єктивну оцінку
особистого трудового внеску працівника в результати господарської
діяльності, заохочує сумлінну працю, створює обстановку
нетерпимості до порушників дисципліни та бракоробів, застосовує до
них суворі заходи матеріального, дисциплінарного і громадського
впливу.
3. З метою підвищення ефективності праці, посилення
колективної заінтересованості й відповідальності за результати
роботи, формування у працівників господарського ставлення до
використання засобів виробництва підприємство:
використовує бригадний госпрозрахунок і підряд як основні
колективні форми організації та стимулювання праці. В разі потреби
до бригади включаються інженерно-технічні працівники та інші
спеціалісти;
переводить на підрядну форму дільниці, цехи та інші
підрозділи. Робота таких підрозділів організується за договором
між колективом і адміністрацією з закріпленням необхідного майна
за відповідним підрозділом і оплатою праці за довгочасними
нормативами;
застосовує, якщо необхідно, сімейний підряд.
4. Підприємство формує фонд заробітної плати і фонд
матеріального заохочення (фонд оплати праці) залежно від кінцевих
результатів роботи. Раціональне співвідношення частки коштів
госпрозрахункового доходу колективу, що направляється на
відтворення, і частки коштів на оплату праці регулюється системою
оподаткування. ( Абзац перший пункту 4 статті 14 в редакції Закону
СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
У межах фонду заробітної плати, визначеного за нормативом,
підприємство самостійно з урахуванням специфіки виробництва і
завдань, які стоять перед ним, встановлює фонд заробітної плати по
окремих категоріях працівників - конструкторів, технологів,
наукових працівників; працівників служб технічного контролю.
Підприємство зобов'язане забезпечувати відносне скорочення
чисельності управлінського персоналу і частки коштів, що
направляються на його утримання.
Підприємство визначає загальну чисельність працівників, їх
професійний і кваліфікаційний склад, затверджує штати.
5. Підприємство зобов'язане використовувати оплату праці як
надзвичайно важливий засіб стимулювання зростання її
продуктивності, прискорення науково-технічного прогресу,
поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва і
зміцнення дисципліни. Воно забезпечує запровадження нових тарифних
ставок і посадових окладів за рахунок коштів, зароблених трудовим
колективом.
Підприємство має право:
визначати форми і системи оплати праці працівників, не
допускаючи зрівняльності;
визначати робочі місця, на яких оплата провадиться за
підвищеними тарифними ставками, а також надавати з урахуванням
конкретних умов праці додаткові пільги робітникам і службовцям;
запроваджувати доплати за суміщення професій (посад),
розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних
робіт, у тому числі по посадах і професіях, які належать до різних
категорій працівників, без обмеження розмірів цих доплат, за
рахунок і в межах економії фонду заробітної плати, яка утворюється
по тарифних ставках (посадових окладах) вивільнених працівників;
установлювати за рахунок економії фонду заробітної плати по
кожній категорії працівників надбавки: робітникам - за професійну
майстерність, керівникам, спеціалістам і службовцям - за високі
досягнення в праці і виконання особливо важливої роботи на строк
її проведення;
встановлювати посадові оклади керівникам підрозділів,
спеціалістам і службовцям без додержання середніх окладів за
штатним розписом і без урахування співвідношень їх кількості;
визначати конкретні напрями використання фонду матеріального
заохочення;
розробляти і затверджувати порядок преміювання робітників,
керівних працівників, конструкторів, технологів і службовців
структурних одиниць і підрозділів;
забезпечувати переваги у стимулюванні праці конструкторів,
технологів та інших працівників, безпосередньо зв'язаних з
розробкою і впровадженням у виробництво найновішої техніки і
технології, винаходів і раціоналізаторських пропозицій.
6. Вдосконалення організації та оплати праці, заходи щодо
соціального розвитку трудового колективу і розподіл соціальних
благ, контроль правильності застосування встановлених систем
оплати праці і розрахунків з трудящими здійснюються на
підприємстві спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.