1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
{Абзац другий частини першої статті 229 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1667-IX від 15.07.2021}
2. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Рішення, де згадано статтю 229
В офіційному огляді Верховного Суду ↗ є пряма згадка цієї норми. Сам факт згадки не означає, що рішення тлумачить усі її положення або застосовне до вашої справи.
- Справа № 234/3840/15- · 7 червня 2023 рокуРішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗
- Справа № 910/19199/21 · 08 серпня 2023 рокуРішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗