1. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок
коштів Державного бюджету України.
2. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету
України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
1) Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі
спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих
судових установ;
2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового
забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а
також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів,
органів суддівського самоврядування та державної судової
адміністрації.
3. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України
визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих
судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних
судах (у тому числі Апеляційному суду України), військових судах
(місцевих та апеляційних разом) та окремо по Касаційному суду
України та кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не
можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.
4. Державна судова адміністрація України розробляє і
затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи
фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи
доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного
разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду
затверджується на підставі зазначених нормативів.
5. Відповідальність за фінансове забезпечення діяльності
кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на
державну судову адміністрацію. Контроль за додержанням вимог цього
Закону щодо фінансування судів здійснює Рада суддів України, а
також органи державної влади, визначені законом.