У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у
вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного
та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який
грунтується на повній загальній середній освіті й завершується
здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації;
зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами
суспільства система знань, умінь і навичок, професійних,
світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в
процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства,
науки, техніки, технологій, культури та мистецтва;
зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної
інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття
вищої освіти і певної кваліфікації;
державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні
заклади - встановлення відповідності рівня якості отриманої ними
вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню
навчання за напрямом, спеціальністю;
нормативний термін навчання - термін навчання за денною
(очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та
вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої
освіти;
стандарт вищої освіти - сукупність норм, які визначають зміст
вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої
освіти та нормативний термін навчання;
освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за
ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи,
достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному
освітньо-кваліфікаційному рівню;
освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика
вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та
навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та
обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності;
рівень професійної діяльності - характеристика професійної
діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та
обов'язків (робіт), які виконує фахівець;
професійна підготовка - здобуття кваліфікації за відповідним
напрямом підготовки або спеціальністю;
вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад,
який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту,
реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні
програми вищої освіти за певними освітніми та
освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання
та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання,
інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти,
а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність;
вищий навчальний заклад державної форми власності - вищий
навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з
державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному
органу виконавчої влади;
вищий навчальний заклад, що перебуває у власності Автономної
Республіки Крим, - вищий навчальний заклад, заснований органами
влади Автономної Республіки Крим, що фінансується з бюджету
Автономної Республіки Крим і підпорядкований органам влади
Автономної Республіки Крим;
вищий навчальний заклад комунальної форми власності - вищий
навчальний заклад, заснований місцевими органами влади, що
фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим
органам влади;
вищий навчальний заклад приватної форми власності - вищий
навчальний заклад, заснований на приватній власності і
підпорядкований власнику (власникам);
освітня діяльність - діяльність, пов'язана з наданням послуг
для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа;
ліцензування - процедура визнання спроможності вищого
навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність,
пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до
вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо
кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного
забезпечення;
ліцензований напрям - напрям, за яким вищий навчальний заклад
певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність,
пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
ліцензована спеціальність - спеціальність відповідного
освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад
певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність,
пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
акредитація - процедура надання вищому навчальному закладу
певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із
здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог
стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо
кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного
забезпечення;
рівень акредитації - рівень спроможності вищого навчального
закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із
здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
акредитований напрям - напрям, за яким вищий навчальний
заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність,
пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
акредитована спеціальність - спеціальність відповідного
освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад
певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану
із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
акредитований вищий навчальний заклад - вищий навчальний
заклад, що визнаний спроможним провадити освітню діяльність,
пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, за напрямами
і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не
менше двох третин з яких є акредитованими;
якість вищої освіти - сукупність якостей особи з вищою
освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну
орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність
задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і
потреби суспільства;
якість освітньої діяльності - сукупність характеристик
системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність
задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи
або(та) суспільства.
професійний стандарт - затверджені в установленому порядку
вимоги до знань, умінь та навичок випускників вищих навчальних
закладів, що визначаються роботодавцями і слугують основою для
формування кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з
рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються
за галузевими ознаками.{ Статтю 1 доповнено новим терміном згідно із Законом N 5026-VI
( 5026-17 ) від 22.06.2012 }