У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
рішення іноземного суду - рішення іноземних судів у
цивільних, трудових, сімейних справах, вироки іноземних судів у
кримінальних справах у частині, що стосується конфіскації майна та
відшкодування шкоди потерпілим, а також рішення іноземних
арбітражів та акти інших органів іноземних держав, до компетенції
яких належить розгляд цивільних, трудових, сімейних справ, що
набрали законної сили і підлягають визнанню та виконанню на
території України відповідно до міжнародних договорів України;
визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили
рішення іноземного суду на територію України в порядку,
встановленому цим Законом;
виконання рішення іноземного суду - застосування засобів
примусового виконання рішення іноземного суду в Україні в порядку,
передбаченому законом;
міжнародні договори України - міжнародні договори про надання
правової допомоги у цивільних, трудових, сімейних і кримінальних
справах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, а також інші міжнародні двосторонні або багатосторонні
договори за участю України, якими передбачається визнання та
виконання в Україні рішень іноземних судів;
стягувач - будь-яка фізична або юридична особа, на користь чи
в інтересах якої постановлено рішення іноземного суду і яка
звертається з клопотанням про його визнання та виконання на
території України;
боржник - будь-яка фізична або юридична особа, яка за
рішенням іноземного суду зобов'язана виконати певні дії на користь
чи в інтересах стягувача.