цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які
включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної
плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних
ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній
формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб
(прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться
витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з
цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді
дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не
враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для
призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом
Міністрів України;( З 1 жовтня 1998 року встановлюється ставка збору у розмірі 5,5
відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 1 статті 2
Закону згідно із Законом N 135-XIV ( 135-14 ) від 30.09.98 ) 2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 цього
Закону, - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до
законодавства України; 3) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього
Закону, - сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до
законодавства України. Забороняється використовування цих коштів не за цільовим
призначенням, у тому числі на фінансування державних та інших
органів, а також їх апарату. Збір на обов'язкове соціальне страхування сплачується
одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок
безробіття платники зборів сплачують до Державного бюджету України
в порядку, визначеному законодавством України.