1. Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи (крім банку), діяльність якої ліцензується Національним банком України, у разі:
{Абзац перший частини першої статті 46 в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019}
1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог Національного банку України.
Ознаки систематичного порушення визначаються нормативно-правовим актом Національного банку України;
{Пункт 1 частини першої статті 46 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019}
2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;
3) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;
4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;
5) необгрунтованої відмови фінансової установи у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим особам;
6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінансової установи;
7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.
2. Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.
3. Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Національним банком України.
4. Строк повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення.
{Текст статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019}