У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні
положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних
чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня
впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення
ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх
функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і
сприянню науково-технічному співробітництву;
міжнародна стандартизація - стандартизація, що проводиться на
міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних
органів усіх країн;
регіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться
на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для
відповідних органів країн певного географічного або економічного
простору;
національна стандартизація - стандартизація, що проводиться
на рівні однієї країни;
орган стандартизації - орган, що займається стандартизацією,
визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні,
основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження
стандартів;
нормативний документ - документ, який установлює правила,
загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх
результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт",
"кодекс усталеної практики" та "технічні умови";
консенсус - загальна згода, яка характеризується відсутністю
серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості
заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури,
спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних
точок зору;
стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та
затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для
загального і багаторазового використання правила, інструкції або
характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів,
включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є
необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології,
позначок, пакування, маркування чи етикетування, які
застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги; ( Абзац
дев'ятий статті 1 в редакції Закону N 3164-IV ( 3164-15 ) від
01.12.2005 )
міжнародний та регіональний стандарти - стандарти, прийняті
відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації;
національні стандарти - державні стандарти України, прийняті
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері стандартизації, та доступні для
широкого кола користувачів;
кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що
містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення,
монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання,
конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути
стандартом, частиною стандарту або окремим документом;
технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги,
яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні
умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим
документом.
( Абзац чотирнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону
N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005 )