1. Діяльність підприємства будується на основі державного
плану економічного і соціального розвитку як найважливішого
інструменту реалізації економічної політики Комуністичної партії і
Радянської держави. Керуючись контрольними цифрами, державними
замовленнями, довгочасними науково обгрунтованими економічними
нормативами і лімітами, а також замовленнями споживачів,
підприємство самостійно розробляє і затверджує свої плани, укладає
договори.
2. Підприємство діє на принципах повного господарського
розрахунку і самофінансування. Виробнича, соціальна діяльність
підприємства і оплата праці здійснюються за рахунок зароблених
трудовим колективом коштів. Підприємство з виручки, одержаної від
реалізації продукції (робіт, послуг), компенсує свої матеріальні
затрати. Прибуток або доход є узагальнюючим показником
господарської діяльності підприємства. Частина прибутку (доходу)
повинна використовуватись підприємством для виконання зобов'язань
перед бюджетом, банками і вищестоящим органом. Інша частина
надходить у його повне розпорядження і разом з коштами на оплату
праці утворює госпрозрахунковий доход колективу, який є джерелом
життєдіяльності підприємства.
3. Діяльність підприємства в умовах повного господарського
розрахунку і самофінансування здійснюється відповідно до принципу
соціалістичного самоврядування. Трудовий колектив, будучи
повноправним господарем на підприємстві, самостійно вирішує всі
питання виробничого і соціального розвитку. Досягнення і втрати в
роботі підприємства безпосередньо позначаються на рівні
госпрозрахункового доходу колективу, благополуччі кожного
працівника.
Підприємство для підвищення заінтересованості трудового
колективу в результатах своєї діяльності широко використовує нові
прогресивні методи соціалістичного господарювання, зокрема
колективний підряд, орендні відносини, кооперативні форми. ( Пункт
3 статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом СРСР N 319-I
( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
Підприємство як самостійний товаровиробник може виступати на
ринку цінних паперів і випускати для мобілізації додаткових
фінансових ресурсів акції, здійснювати цільові позики. ( Пункт 3
статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом СРСР N 319-I
( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
4. Підприємства діють в умовах економічного змагання між
собою, яке є найважливішою формою соціалістичного змагання, за
найповніше задоволення попиту споживачів на ефективну високоякісну
і конкурентоспроможну продукцію (роботи, послуги) з якнайменшими
затратами. Підприємство, яке забезпечує виробництво і реалізацію
кращої продукції (робіт, послуг) з меншими витратами, одержує
більший госпрозрахунковий доход і перевагу в своєму виробничому й
соціальному розвитку та оплаті праці працівників.
Держава використовує планування, застосовує конкурсне
проектування і виробництво, фінансово-кредитні підойми і ціни для
всемірного розвитку економічного змагання між підприємствами,
обмежуючи їх монопольне становище як виробників певного виду
продукції (робіт, послуг).
5. Підприємство діє на основі соціалістичної законності. В
умовах повного господарського розрахунку і самофінансування воно
наділяється широкими правами, дотримання яких гарантується
державою. В інтересах здійснення завдань і повноважень,
встановлених цим Законом, підприємство має право з власної
ініціативи приймати всі рішення, якщо вони не суперечать чинному
законодавству.
Підприємство несе всю повноту відповідальності за дотримання
інтересів держави і прав громадян, схоронність і примноження
соціалістичної власності, виконання взятих зобов'язань і
забезпечення рівня рентабельності, необхідного для роботи в умовах
повного господарського розрахунку і самофінансування, зміцнює
державну, виробничу й трудову дисципліну.
Діяльність підприємства не повинна порушувати нормальних умов
роботи інших підприємств та організацій і погіршувати умови життя
громадян.
6. Держава не відповідає за зобов'язаннями підприємства.
Підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави, а також
інших підприємств, організацій і установ.