1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є важливою
складовою частиною всієї роботи підприємства. Вона здійснюється,
як правило, на основі валютної самоокупності і самофінансування,
її результат є органічною частиною підсумків господарської
діяльності підприємства і безпосередньо впливає на формування
фондів економічного стимулювання і валютних відрахувань.
Підприємство забезпечує поставку на експорт продукції в першу
чергу.
2. Пріоритетне значення у зовнішньоекономічній діяльності
підприємства мають співробітництво з підприємствами соціалістичних
країн, розширення і поглиблення соціалістичної економічної
інтеграції та розвиток ефективної кооперації.
У відносинах з підприємствами і організаціями країн - членів
РЕВ підприємство:
встановлює прямі зв'язки, вирішує питання виробничої і
науково-технічної кооперації, включаючи визначення економічних
умов співробітництва, в тому числі договірних цін, укладає
господарські договори і контракти;
погоджує номенклатуру і обсяги експортно-імпортних поставок
продукції по кооперації і наданню послуг, здійснює передачу
матеріальних ресурсів і відповідної технічної документації;
проводить науково-дослідні, проектно-конструкторські та
експериментальні роботи, створює для цього спільні колективи
вчених і спеціалістів, на взаємно погоджених умовах обмінюється
науково-технічною документацією і подає допомогу в навчанні
кадрів;
бере участь у діяльності спільних підприємств, міжнародних
об'єднань і організацій, які створюються на основі міжнародних
договорів СРСР.
3. Економічні зв'язки з фірмами капіталістичних країн і
країн, що розвиваються, підприємство здійснює на принципах
взаємовигідності та рівноправності. Основними формами розвитку
таких зв'язків є виробнича і науково-технічна кооперація на
довгостроковій і збалансованій основі, а також створення спільних
підприємств і виробництв. Порядок створення на території СРСР і
діяльності спільних підприємств і виробництв визначається
відповідно до радянського законодавства.
4. Підприємство має право самостійно здійснювати у
встановленому порядку експортно-імпортні операції (включаючи ринки
капіталістичних країн і країн, що розвиваються), створюючи при
потребі госпрозрахункові зовнішньоторговельні фірми або доручаючи
ведення таких операцій іншим зовнішньоторговельним організаціям на
договірній основі. ( Пункт 4 статті 19 в редакції Закону СРСР
N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
5. З метою зміцнення господарського розрахунку, підвищення
економічної заінтересованості й відповідальності, розширення
самостійності у здійсненні експортно-імпортних операцій
підприємство:
веде співробітництво з зарубіжними партнерами на основі
господарських договорів;
створює фонд валютних відрахувань, який формується за
стабільними довгостроковими нормативами, від коштів, одержаних від
реалізації готової продукції (робіт, послуг) на експорт, а також
усієї валютної виручки від операцій по кооперованих поставках і
продажу ліцензій;
може одержувати в банку кредит в іноземній валюті для
створення і розвитку експортних виробництв з умовою погашення
кредиту за рахунок валютної виручки від експорту продукції;
несе економічну відповідальність за ефективність
зовнішньоекономічних зв'язків і раціональне використання валютних
коштів в інтересах розвитку виробництва і підвищення його
технічного рівня;
компенсує збитки від невиконання завдань щодо експорту
товарів або договірних зобов'язань за рахунок наявних у нього
валютних коштів;
сплачує іноземному покупцеві всі штрафи та інші санкції у
валюті за рахунок фонду валютних відрахувань, якщо порушення
зобов'язань сталося з його вини.
6. Для цілей технічного переозброєння і реконструкції
виробництва, проведення науково-дослідних,
дослідно-конструкторських та інших робіт підприємство здійснює
імпорт продукції за рахунок і в межах фонду валютних відрахувань
або позикових коштів. Воно має право також купувати в країнах -
членах РЕВ для потреб своїх трудових колективів медичну техніку,
культурно-побутові, спортивні та інші товари, що не включаються у
плани державного розподілу.
Кошти фонду валютних відрахувань підприємства вилученню не
підлягають і можуть нагромаджуватися для використання в наступні
роки.
7. Підприємство може придбавати у Зовнішекономбанку СРСР на
умовах кредиту перевідні карбованці і національні валюти країн
соціалістичної співдружності для проведення науково-технічних
робіт і розвитку ефективних виробництв, пов'язаних з кооперацією.