тимчасовій непрацездатності
1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
1) у разі одержання застрахованою особою травм або її
захворювання при вчиненні нею злочину;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою
ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення
судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за постановою
суду;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із
захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного,
наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким
сп'янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без
збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій
відпустці у зв'язку з навчанням.
2. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по
тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них
лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений
строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну
комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК),
втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк,
що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по
тимчасовій непрацездатності.