соціальних послуг
1. Молоді громадяни незалежно від раси, статі,
віросповідання, національності і соціального становища, рівня
доходів мають право на гарантоване одержання необхідного мінімуму
соціальних послуг, передбачених частиною 2 статті 1 цього Закону.
Державою встановлюється система соціальних норм і нормативів,
які закріплюють гарантований рівень одержання молодими громадянами
зазначених соціальних послуг.
2. Права молодих громадян, передбачені цією статтею,
гарантуються державою, а в разі порушення - захист їхніх прав
здійснюється у встановленому законом порядку.
3. Державні, громадські органи і посадові особи не мають
права приймати рішення і провадити інші дії, які спричинюються до
зниження обсягу соціальних послуг, що надаються молодим
громадянам, а так само погіршення їхньої якості порівняно з
гарантованим рівнем.
Неправомірні дії і рішення державних та громадських органів,
посадових осіб може бути оскаржено в суд відповідно до чинного
законодавства. Скаргу може бути подано громадянином, права якого
порушено, його представником, а також представником молодіжної
організації або органу державної служби у справах молоді.
4. Держава подає необхідну фінансову та іншу матеріальну
допомогу громадським та іншим об'єднанням і організаціям, які
провадять діяльність щодо забезпечення молоді соціальними
послугами, встановлює пільговий правовий режим їхньої діяльності,
а також, використовуючи методи державного економічного
регулювання, стимулює інвестиції у створення умов для соціального
становлення і розвитку молоді.