1. Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення
потреб населення і функціонування системи місцевого
самоврядування.
2. Місцеве господарство складається з підприємств
(об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої та
соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю відповідної
адміністративно-територіальної одиниці.
3. До складу місцевого господарства можуть включатися за
згодою власника підприємства (об'єднання), організації та
установи, які не перебувають у комунальній власності і діяльність
яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.
За згодою населення і органів місцевого самоврядування до
складу місцевого господарства може бути також включено об'єкти,
створені в результаті трудової участі громадян або придбані на
їхні добровільні внески.
4. Місцеві Ради народних депутатів у межах своєї компетенції
можуть надавати підприємствам (об'єднанням), організаціям та
установам, які входять у місцеве господарство, переважне право
користування місцевими земельними та іншими природними ресурсами,
матеріально-технічним постачанням з місцевих фондів.
5. Місцеві Ради народних депутатів мають право без погодження
з вищестоящими органами створювати за рахунок наявних у них коштів
підприємства, організації і соціально-культурні установи.
6. Місцеві Ради народних депутатів координують діяльність
підприємств (об'єднань), організацій та установ місцевого
господарства.