1. Судді і народні засідателі мають владні повноваження,
необхідні для здійснення правосуддя. Ці повноваження визначаються
законодавством Союзу РСР і союзних республік.
2. Суддя також має право:
вимагати від службових осіб і громадян виконання своїх
розпоряджень, пов'язаних із здійсненням покладених на нього
законом обов'язків;
вносити подання в державні органи, громадські організації і
службовим особам про усунення порушень закону або причин і умов,
які сприяли вчиненню правопорушень;
запитувати інформацію від державних і громадських органів,
наукових установ та інформаційних центрів.
3. Державні органи, громадські організації і службові особи
зобов'язані виконувати вимоги і розпорядження суддів, пов'язані із
провадженням судової діяльності, своєчасно відповідати на їх
подання і запити.
4. Суддя може вносити на обговорення конференції суддів, а
також безпосередньо у Верховний Суд СРСР або Верховний Суд союзної
республіки пропозиції про дачу керівних роз'яснень з питань
застосування законодавства.
5. Народний засідатель, який має вищу юридичну освіту, може
заміщати народного суддю районного (міського) народного суду в
разі його тривалої відсутності.