1. У власності громадян можуть бути жилі будинки, дачі,
садові будинки, насадження на земельній ділянці, транспортні
засоби, кошти, акції та інші цінні папери, предмети домашнього
господарства і особистого вжитку, засоби виробництва для ведення
селянського та іншого трудового господарства, особистого
підсобного господарства, садівництва, городництва, індивідуальної
та іншої господарської діяльності, вироблена продукція й одержані
доходи, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
2. Член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного
чи іншого кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за
квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в
користування, набуває право власності на це майно.
Наймач жилого приміщення в будинку державного і громадського
житлового фонду та члени його сім'ї мають право викупити у
власника відповідну квартиру або будинок.
Після придбання зазначеного майна у власність громадянин має
право розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати,
здавати в оренду, вчиняти щодо нього інші угоди, які не суперечать
законові.
3. Законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних
республік можуть встановлюватись види майна, яке не може бути у
власності громадян. Склад і вартість іншого майна, придбаного
громадянином за рахунок його трудових доходів і заощаджень та на
інших підставах, які допускаються законом, не обмежуються.