Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні
будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації,
капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів
містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств
(далі - будівництво).
Розміщення об'єктів містобудування на території населених
пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно
до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень
забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною
документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах
забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і
обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених
для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке
підлягає громадському обговоренню.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися
містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при
проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.
Місцеві органи виконавчої влади або виконавчі органи
місцевого самоврядування вживають заходів щодо організації
комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього
Закону.
Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з
вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної
документації.
При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих
будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування
збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних
ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній
будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з
урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів
земельних ділянок, будинків і споруд.{ Стаття 23 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }