1. Зміст і структура колективної угоди визначаються сторонами в межах їх повноважень.
Колективною угодою визначаються зобов’язання і домовленості сторін з питань, що відповідно до законодавства регулюються в колективній угоді.
2. Генеральною угодою визначаються основні домовленості сторін на національному рівні з питань щодо умов праці та зайнятості, соціально-економічних питань.
3. Галузевою (міжгалузевою) угодою визначаються умови праці та зайнятості в певній галузі/галузях. До угоди галузевого рівня можуть бути включені, зокрема, питання щодо:
забезпечення продуктивної зайнятості працюючих, запобігання масовим вивільненням;
створення галузевих фондів професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
мінімальних гарантій в оплаті праці;
нормування та оплати праці в галузі відповідно до кваліфікації, за видами робіт та окремими професіями, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці з урахуванням норм законодавства про оплату праці;
визначення стандартів оплати висококваліфікованої праці за основними професіями;
гарантованих мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп і категорій працівників;
умов і темпів зростання фондів оплати праці у роботодавців;
умов та охорони праці;
заходів щодо запобігання та протидії дискримінації у сфері праці;
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
медичного обслуговування, оздоровлення і відпочинку працівників, членів їх сімей;
гарантій та компенсацій працівникам, які беруть участь у колективних переговорах;
гарантій діяльності профспілок, їх організацій та об’єднань.
Галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою.
Галузева (міжгалузева) угода може передбачати додаткові гарантії та пільги для працівників та інших категорій осіб, визначених сторонами, порівняно із законодавством і генеральною угодою.
Галузева (міжгалузева) угода може містити перелік кодів видів економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України, на які вона поширюється.
4. Територіальною угодою визначаються умови праці та зайнятості працівників підприємств, організацій та установ, що розташовані в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, територіальної громади.
Територіальна угода може включати з урахуванням умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад більш високі гарантії та пільги працівникам порівняно із законодавством і генеральною угодою.
Територіальна угода, укладена в окремій галузі, може містити перелік кодів видів економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України, на які вона поширюється, може включати більш високі гарантії та пільги працівникам порівняно з галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою.
5. У колективній угоді встановлюється строк її дії, порядок здійснення контролю за її виконанням, приєднання нових суб’єктів, умови та порядок призупинення на певний строк дії окремих положень угоди, перелік форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у разі настання яких дія окремих положень угоди зупиняється.