Стаття 22. Умови зміни права власності та особливості правонаступництва зобов’язань у сфері теплопостачання

{Назва статті 22 в редакції Закону № 4521-VI від 15.03.2011}

Якщо при централізованому теплопостачанні технологічні витрати теплової енергії або витрати палива теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій перевищують нормативний рівень, то це може стати підставою для розірвання існуючих договірних відносин з ними.

{Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом України № 4937-IX від 15.07.2026}

Зміна форми власності або перехід права власності на відповідні об’єкти з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, яка здійснюється в порядку, передбаченому законами України, не повинна призводити до погіршення умов та якості теплопостачання споживачам.

У разі якщо суб’єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб’єкт стає правонаступником за борговими зобов’язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб’єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

{Статтю 22 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4521-VI від 15.03.2011}

Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

{Статтю 22 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4521-VI від 15.03.2011}

Учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

{Статтю 22 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 4521-VI від 15.03.2011}