1. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об’єктів культурної всесвітньої спадщини, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які надані та використовуються для потреб охорони культурної спадщини, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
{Частина друга статті 54 в редакції Закону № 2518-VI від 09.09.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}
3. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Рішення, де згадано статтю 54
В офіційному огляді Верховного Суду ↗ є пряма згадка цієї норми. Сам факт згадки не означає, що рішення тлумачить усі її положення або застосовне до вашої справи.
- Справа № 748/1335/20 · 17 травня 2023 рокуРішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗