1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони.
{Статтю 89 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}
§ 2. Показання свідків
Рішення, де згадано статтю 89
В офіційному огляді Верховного Суду ↗ є пряма згадка цієї норми. Сам факт згадки не означає, що рішення тлумачить усі її положення або застосовне до вашої справи.
- Справа № 911/549/21 · 08.10.2024Рішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗
- Справа № 199/9897/22 · 05.05.2025Рішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗