1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Рішення, де згадано статтю 236
В офіційному огляді Верховного Суду ↗ є пряма згадка цієї норми. Сам факт згадки не означає, що рішення тлумачить усі її положення або застосовне до вашої справи.
- Справа № 927/149/22 · 21.01.2026Рішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗
- Справа № 906/540/22 · 07 червня 2023 рокуРішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗
- Справа № 910/3422/21 · 06.05.2025Рішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗
- Справа № 910/3449/21 · 29.07.2025Рішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗
- Справа № 908/2463/23 · 03.02.2025Рішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗
- Справа № 927/468/20 · 20 січня 2021 рокуРішення в ЄДРСР ↗ · Огляд ВС ↗